А коли дуже – плаче без упину.
Чи можна залишатися байдужим
До болю-муки хворої дитини?
Він відчайдушно бореться, щоб жити,
Але ж такі слабенькі має сили.
За що страждати мусять бідні діти,
Котрих тяжкі хвороби підкосили?
Біда приходить раптом і нізвідки…
Від кожного потрібно небагато:
Допоможімо разом хворим діткам,
Допоки їх ще можна врятувати.
P.S. Влітку 2010 р. цей вірш супроводжував збір коштів львівськими мамами-волонтерами на лікування двох тяжкохворих немовлят.
Тоді необхідна сума була зібрана, і обох дітей успішно прооперували за кордоном.
Але поруч з нами завжди є ті, що потребують краплинки нашої участі у морі їх порятунку...
Наразі на нашу допомогу чекає Оксанка.
Допоможімо!
