ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Моїй Україні Розхристана, простоволоса... ВишИванка - латка на латці... Синці та подряпини. Боса... Портфоліо... Папарацці... Принижена, обезчещена, Згвалтована та побита, Не пещена, та розбещена, Не раз матюками покрита. Знедолена, поневолена, Обідрана аж до нитки, До голого нерва зболена, Одвічна безплідна покритка. Невже тобі й досі замало Істориків, здатних брехати? Дітей твоїх били-вбивали, Тепер виганяють із хати. Безхатченки-безробітченки, Тобою не благословенні. Куди відпустила їх, дівчинко? До Греції, Польщі, Словенії? Залякана вовкулаками, У душу впивалися ікла. Не знищена псами ніякими, Безмежно терпляча і світла. Калинами-переливами Духмяно-квітуча й співуча І яблучно-білоналивами, І свіжохлібами пахуча. І надрами, й дивомандрами Багата, але незаможна. Барвиста озерами, ватрами, Безправна, безкарна, вельможна. Загублена і розгублена, Водночас і вілла, й руїна. Ти нами всіма недолюблена, Багатостраждальна Вкраїно. Хіба ж по-хохляцьки сидіти нам, Ховаючись в крайні хатини, Коли протиріччя-епітети Примножують біль України?!!! |
Copyright ДКЗ © 2024 |