Мова сайту |
|
|
|
Меню сайту |
|
|
|
повідомте про нове |
|
|
|
Невпинний час |
|
|
|
Форма входу |
|
|
|
Пошукк |
|
|
|
Календар |
|
« Квітень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
|
Приветствую Вас, Гість · RSS |
20.04.2024, 08:18 |
VІ ЛІРИКА РІДНОЮ МОВОЮ
Галатея Узяв до рук, слухняну і м'яку, Замішену, та ще без форми, глину. Звивалася, мов полум'я в танку - Не зупинявся ані на хвилину.
Усе ліпив, а потім щось міняв, Хотів, щоб виглядала досконало. Без творчості ні ночі, ані дня, А глина все тверділа й схолоняла.
Мінялася, а він все не вгавав: То це не так, то там не досить гарно. Забув про існування інших справ, Аж поки не збагнув - старатись марно,
Немає досконалості межі, Та є межа відведеного часу. Погладили востаннє, мов чужі, Невтомні руки вже застиглу масу.
Майстерня під відкритим небом - храм, Де він творив. Та раптом віра згасла. Залишив мрію грозам і вітрам І навіть не помітив, що прекрасна.
Стояла, не захищена нічим, А вітер і дощі взялись до справи, Продовжило і сонце той почин - Пекло вогнем, не пестило ласкаво. ----------------
Вона і не чекала, та чомусь Вернувся майстер. Мудрий став з роками. Як рідну обійняв ... і відсахнувсь - Холодна і тверда, неначе камінь.
| |
| Дегустаційний зал австрійських вин (збільшити: |
|