ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Відкритий лист до однокурсника з Донбасу Привіт! Як справи, однокурснику з Донбасу? Згадався нині наш гірничий інститут. Багато з юної пори минуло часу... Так доля склалася. Тепер ти — там, я — тут. Хоч і з дипломом — шахтарюєш у забої, Не прогодує трійко діток інженер. А пам'ятаєш, як ми мріяли з тобою Про відкриття, далекі мандри... а тепер... А я, мій друже, третій місяць на майдані. Сім'я, робота... Маю діток, як і ти. Жирує влада... увірвавсь терпець останній - В судах свавілля, у міліції — кати. І хай тобі щодня тлумачать однобоко, В кривому дзеркалі ти бачиш наш протест, Знай: я стою не за Кличка чи Тягнибока, І навіть, віриш, я стою не за ЄС. Ти чув, що часом тут насмерть влучають кулі, Що на морозі роздягають догола. За що, спитаєш, так уперто ризикую? Щоб ти життя у ветхій шахті не поклав. Щоб діточок твоїх, моїх синів і доню Не запрягали у ярмо круті братки, І щоб між нами не проводили кордонів, Щоб Україну не ділили на шматки. Людей катують. У ночі горять машини — Це для бандитів різних рангів "звьоздний час” Хіба такої ми вартуємо країни? Хіба про це колись так мріяв кожен з нас? Хай почекають маму діти. І робота Нехай потерпить — надолужу залюбки! Я там, де справжні українські патріоти - З Одеси, Криму, і твої є земляки. Щодня героїв пригощаю пирогами, А знадобиться — то й життя за них віддам. Не вір байкам, які нас роблять ворогами, Бо це на руку нашим спільним ворогам. |
Copyright ДКЗ © 2024 |