ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Так герої ідуть. Так герої ідуть. Так герої у вічність ідуть. Так по хвилі живій, Ніби човен, пливе домовина. Повноводна ріка проводжає у праведну путь У нерівнім бою за свободу полеглого сина. Він війни не хотів, Та від миру у клітці — втікав, Бо мовчали сябри, А один серед поля — не воїн. Чи достатньо напитись малого свободи ковтка, Чи віддати життя, щоб душа не попала в неволю? Та прийдешню весну Не зупинять колючі дроти. Буде пісня — не плач, І веселка — не дим понад світом. Заклинаю: живіть, вільні сестри і вільні брати, І прошу: розкажіть про героїв онукам і дітям. |
Copyright ДКЗ © 2024 |