Лягаю спати, втомилась, годі,
Аж «гай гуде»...
Бажаю зняти, неначе одяг,
Прожитий день.
Пекельну втому нехай поглине
Короткий сон,
Бо завтра вранці життя накине
Нове ласо.
Вдягнешся  знов, по останній моді,
В прийдешній день.
Бігом   по колу життя  проходить,
А фініш де?.
Колись ти скинеш останню свиту
З усіх одеж.
Нагим уперше явився світу –
Нагим помреш.