Буду рада зустрічі із Вами в соц мережах:
ВКонтакті Укр.Поезія Facebook
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН-РЕКВІЄМl
Отакі ми, українки, або Страсті по Роксолані
Мова сайту

Меню сайту

повідомте про нове
Ваше ім'я: *
Ваше місто:
Ваш e-mail: *
із 3.02.2013 підписалися:

Невпинний час

Форма входу


Пошукк

Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Друзі сайту

Газета Вікна - завжди актуальні новини - Калуш, Українські пісні
Валентина Попелюшка на сервере Стихи.ру

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Приветствую Вас, Гість · RSS 18.12.2017, 21:34

Отакі ми, українки, або Страсті по Роксолані

Де султан? Де беї, хани?
Біднуватий наш реал.
Присадив мене коханий
На турецький серіал.

І чекаю щосуботи
Вже на серію нову.
Відіклавши всі турботи,
У Туреччині живу.
Співчуваю Роксолані-
У гадючнику не рай.
Чи вони усі там п’яні?
Не вгодив – то помирай..

То ж якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.

Чи то пак, пардон, Аллаху,
Мусульманка, як не як.
Я померла б там від страху,
Не минув би переляк.
А вона усіх здолала:
Ібрагіма, Валіде.
Ворогів хоч і навала,
Але всяк до ніг паде.

Роксолана – мудра жінка,
Як іще серед орди?
Отакі ми, українки,
Пальця в рот нам не клади.

І не зраджуй в жоднім разі
І не кривдь, Боже боронь!
До чужого ми не ласі,
За своє ж – хоч у вогонь.
А кохати – то кохати,
В рай, чи в пекло – все одно…
Любий! Годі позіхати!
Починається кіно…

              


Copyright ДКЗ © 2017
......................................Конструктор сайтів - uCoz......................................