ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Пам'ятник коханнюСумнішої за повість про Джульєтту, Можливо, і немає оповідки, Та стільки у житті гірких сюжетів, Для котрих сьогодення стало свідком. … Вони були щасливі, бо кохали. Призначили батьки весілля дату. Щоб їм у мирі жити, планували Для молодят садибу обладнати. Питався тато донечку, бувало, Де хоче мати хатоньку-світлицю, Але вона на те відповідала: «Ти краще побудуй мені каплицю…» Хоч не питав, замислювався тато: Чому його дитина так говорить? Та раптом не очікуване свято Прийшло до двох родин, а біль і горе. У дім, де наречені ночували, Закрався, ніби злодій, струмінь газу. Страшне весілля долі повінчало, Забрала підла смерть обох відразу. Дві птахи білі, як весільні квіти, Несли до неба душі їх на крилах. Так сталося. Чому – не нам судити. "Бог так хотів", - напишуть на могилах. Загинула красуня-наречена, Та батько не забув її прохання: Стоїть капличка, б’є вода джерельна, Шепочуть верби листям про кохання. |
Copyright ДКЗ © 2024 |