Буду рада зустрічі із Вами в соц мережах:
ВКонтакті Укр.Поезія Facebook
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН-РЕКВІЄМl
Ми вже напилися розлук досхочу
Мова сайту

Меню сайту

повідомте про нове
Ваше ім'я: *
Ваше місто:
Ваш e-mail: *
із 3.02.2013 підписалися:

Невпинний час

Форма входу


Пошукк

Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Друзі сайту

Газета Вікна - завжди актуальні новини - Калуш, Українські пісні
Валентина Попелюшка на сервере Стихи.ру

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Приветствую Вас, Гість · RSS 22.08.2017, 10:03

  Ми вже напилися розлук  досхочу


1. І тішиться хижо розлука.

Поїхала з третьої спроби…
Хоч як не втікай – не минулось.
Прощання не легше хвороби,
Ми знову об нього спіткнулись.

Чомусь і кохання щасливе -
Повернення - не запорука,
Бо вносить життя корективи,
І тішиться хижо розлука.

Тому, стоячи на пероні,
Сказати не бійтесь "Кохаю".
У долі ми всі у полоні,
Що буде - лиш Бог один знає.









2. Розлука сипле сіль…


Колеса  стукають,  як  серце.
Душа  втомилась і  болить,
Бо хоче радісним джерельцем
Розлуку  в  зустріч  перелить.

П'ю  зварену  тобою  каву,
А  ти, напевне,  п'єш  мій  чай...
Що там попереду, цікаво,
Чекає радість чи печаль?

В  купе сусідньому  хлопчина
Із кимось бесіду  завів
Про  долю неньки  України,
Заробітчан і злидарів.

І поєдналися тривоги
За  Україну  і  за  нас.
Зійшлися разом дві дороги
В  складний  неоднозначний  час.

Та  й  чи  були для  України
Легкі  шляхи,  легкі  часи?
То  гніт,  то голод, то  руїни,
Терпіння  в  Бога  лиш  проси...
Прости нас Господи, прости
Ятрять  думки душевні  рани,
На  них  розлука  сипле  сіль.
Переживем її,  коханий,
Засяє  сонце  крізь  тумани,
І  ще  настане  час  весіль...

(2.02.2010 - між двома турами президентських виборів)

3. Ми вже  напилися розлук досхочу.


І знову навколо обличчя чужі.
Долаючи відстань і втому,
Від тебе до тебе з тобою в душі
Нарешті вертаюсь додому.

Прощання - ховаючи сльози в очах,
Назустріч -  неначе на крилах
Туди, де сумує мій зоряний птах,
Де двійко пташат наших милих.

Рідненькі  мої! До гніздечка лечу,
Бо знаю: чекати втомились.
Ми вже напилúся розлук досхочý,
Тепер лиш радіти лишилось...

18-25.04.2010


Copyright ДКЗ © 2017
......................................Конструктор сайтів - uCoz......................................