Колеса стукають, як серце,
А серце стомлене болить.
О, швидше б пережити все це,
Розлуку в зустріч перелить.

П'ю зварену тобою каву,
А ти, мабуть, вже п'єш мій чай...
Сюжетну лінію цікаву
Продовжуй, але не кінчай.

В сусідньому купе хлопчина
Свою політику веде
Про те, чи буде Україна
І якщо так, то буде де?

В мені тривоги поєднались
За Україну і за нас.
Нам щастя зустрічі дісталось
В складний неоднозначний час.

Та й чи були у України
Легкі шляхи, легкі часи?
То гніт, то боротьба, руїни,
Терпіння в Бога лиш проси...

Такий от біль, такі от рани,
На них розлука сипле сіль.
Але ж ми сильні, мій Коханий,
Засяє сонце крізь тумани,
І ще настане час весіль...