Буду рада зустрічі із Вами в соц мережах:
ВКонтакті Укр.Поезія Facebook
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН-РЕКВІЄМl
Поэзия
Мова сайту

Меню сайту

повідомте про нове
Ваше ім'я: *
Ваше місто:
Ваш e-mail: *
із 3.02.2013 підписалися:

Невпинний час

Форма входу


Пошукк

Календар
«  Березень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Друзі сайту

Газета Вікна - завжди актуальні новини - Калуш, Українські пісні
Валентина Попелюшка на сервере Стихи.ру

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Приветствую Вас, Гість · RSS
26.04.2024, 21:53

Вперше вірші Валентини Попелюшки були опубліковані у клубі Поезї України

Главная » 2010 » Березень » 27 »



Кохання зрілої пори [45]
Моє життя у віршах
Хресна дорога ненародженої дитини [15]
Цикл віршів на тему "Збережімо життя"
Рідною мовою різне [31]
Вірші українською мовою про різне
Покаяння [5]
Розмова з душею...
Сонечко (наше немовля) [5]
Материнство зрілої пори ...
Російською мовою (різне) [32]
Поэзия на русском
ЩОДЕННИК ПОПЕЛЮШКИ [2]
епізоди з мого повсякденного життя, які міститимуть інформацію цікаву та корисну для інших
Іменні валентинки [67]


Хресна дорога ненародженої дитини. Стація 13. Зняття з хреста.
13:49
Хресна дорога ненародженої дитини. Стація 13. Зняття з хреста.
Вступ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14

Тепер  моє  тіло  справді  не  нагадує  людини.  Мамо,  ти  хотіла  побачити  мене  мертвим,  то  ж  подивися,  не  відвертай  погляду  від  мого  мертвого,  пошматованого  тіла.  
         Лікар,  щоб  упевнитися,  що  по  частинці  видер  мене  цілком  з-під  серця  моєї  матері,  старанно  укладає  всі  частинки  мого  тіла:  пошматовані  ноженята  та  рученята,  видерте  серце,  відірвану  голову.  А  ти  дивися,  дивися  на  свою  дитину,  яку  ти  вбила.  Може,  цей  страшний  вигляд  промовить  до  тебе.  
По  кому  передзвін?  Невже  його  ніхто  не  чує?  Невже  не  чути  поминального  дзвону  по  тих  хто  відходить?  Невже  у  мертвій  тиші  цього  мовчання  не  чути  голосу  тривоги  і  перестороги?  Спаси!  Спаси  ненароджене,  аби  спасти  себе  самого,  щоб  самому  не  вмерти  морально.  Знищуючи  без  розголосу  людей  ненароджених,  ми  самі  стаємо  суспільством  мертвих  людей.  Пам'ятаймо  слова  Христа:  «все,    що  вчинили  одному  з  найменших  братів  моїх,  Мені  вчинили».  Власне,  це  вони,  ці  найменші,  осудять  нас  колись  іменем  Христа.  Мати  страждаюча,  будь  з  тими,  які  в  смерті  зазнали  тяжких  тортур.  Огорни  молитвою  тих,  хто  залишається  в  тіні  смерті  –  гріхові.  

Зняли  Ісуса  мертвого  з  хреста,  
Де  Він  терпів  страшні,  нелюдські  муки,
Цей  шлях  обрав  свідомо  неспроста,
Все  людство  взяв  тим  самим  на  поруки.  

                   А  я  –  людина  грішна  і  лиха,
                   І  в  світі  ще  таких,  як  я  –  без  ліку
                   Я  не  зніму  з  хреста  свого  гріха,
                   Мені  тепер  той  хрест  нести  до  віку.  

Як  часто  легковажимо  життям:
Сьогодні  –  насолода,  завтра  –  плата,
Чи  не  занадто  дорога  –  дитя,
Що  мало  в  лоні  матері  вмирати?
------------------------------------------------------------
Для    того,    щоб    зрозуміти,    про    що    йдеться    у    даній    темі,    рекомендую    починати    ознайомлення    з    нею  зі  вступу

ID: 181352
Рубрика: Інше
дата надходження: 02.04.2010 12:09:37
© дата внесення змiн: 02.04.2010 12:09:37
автор: Попелюшка

Категория: Хресна дорога ненародженої дитини | Просмотров: 734 | Добавил: sanator | Теги: хао ган, ДКЗ, лишний вес, похудание, поезія, Попелюшка, здоровий спосі життя, красива жінка, турмалин, Валентина Попелюшка | Рейтинг: 0.0/0



Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright ДКЗ © 2024
......................................Конструктор сайтів - uCoz......................................