Сили  вже  зовсім  покинули  Ісуса.  Вже  далі  не  може  йти,  а  не  те  щоб  нести  на  собі  такий  тяжкий  тягар.  І  знову  падає  під  хрестом.  Обступили  Його  фарисеї  і  налякалися.  Може,  їм  Його  жаль?  Та  ні,  вони  до  нього  не  мають  а  ні  крихти  жаль,  їм  лише  жаль  стало  що  не  будуть  бачити,  як  він  конає  на  хресті…
         Тепер  я  знаю,  що  уже  ніхто  і  ніщо  мені  не  допоможе.  Моя  смерть  близько.  Визначено  сьогоднішній  день,  третя  година.  Усе  на  ту  годину  приготовлено.  Батько  розрахувався  з  лікарем,  який  має  мене  вбити,  купив  мамі  квіти.  А  вона,  моя  мама,  ніби  повеселіла.  Тепер  лише  турбується  про  себе,  щоб  для  неї  все  закінчилося  добре.  
Про  моє  страшне  майбутнє,  про  мою  смерть  за  кілька  годин,  про  мій  біль  і  німий  крик  ніхто  не  хоче  навіть  подумати.  Вони,  мої  батьки,  не  планували  години  мого  зачаття,  але  спланували  годину  моєї  смерті.  Я  так  боюся  терпіння.  
         Ісусе!  Божественний  Спасителю,  пробуди  совість  всіх  тих,  хто  призвичаївся  до  зла  і  зло  називає  добром.  

І  ще  одне  Твоє,  Христе,  падіння…
І  ще  одне  моє  –  промінчик  згас.  
Не  залишилось  жодної  надії,  
Вже  визначено  мій  останній  час.  

Моя  матуся  вже  не  схаменеться,  
Мене  для  неї  не  було  й  нема.  
Що  їй  моє  падіння  так  минеться,  
Нехай  не  сподівається  дарма.
 
Вона  уб'є  мене  в  своєму  лоні,  
Вже  миють  руки  лікарі  кати.  
Її  ж  душа  залишиться  в  полоні,  
З  якого  їй  ніколи  не  втекти.  
-------------------------------------------------------------------------
Для    того,    щоб    зрозуміти,    про    що    йдеться    у    даній    темі,    рекомендую    починати    ознайомлення    з    нею    зі    вступу.

ID: 179121
Рубрика: Інше
дата надходження: 22.03.2010 11:21:48
© дата внесення змiн: 22.03.2010 11:21:48
автор: Попелюшка