Серед криків, лайки, наруги і шуму на хресній
дорозі почувся плач, голосіння і велика журба. По обличчях
жінок текли сльози. Ісус сприймає їх співчуття. Той їхній плач
не є Йому байдужий, але Він заспокоює жінок кажучи аби не
плакали над ним, але самі над собою та над своїми дітьми
плакали.
І до тебе, моя мамо, скеровує Ісус ці слова: «Плач
над собою та над своїми дітьми». Зараз ти не хочеш зрозуміти,
ти завзято хочеш позбутися тягаря – мене, своєї дитини. Але
прийде час, коли усвідомиш, яке велике і непоправне зло
вчинила, та буде вже пізно, бо мене тобі ніхто не поверне. А
може, саме мені судилося подати тобі на старості склянку води
та піклуватися про тебе? Чи про це ти подумала? Прийде час,
і прийде він досить швидко, коли ти сама потребуватимеш
любові, будеш такою ж безпорадною, як я тепер, бо молоді роки
швидко проминуть і сама ти помітиш, як у волосі появиться
сивина. Не бажаючи поділитися своєю любов'ю зі мною тепер,
пізніше не отримаєш в замін нічого. Залишиться лише гіркі
спогади та пустка.
А я так хочу жити! Тату, мамо! Дозвольте мені жити, почуйте крик свого немовляти.
Ісусе, дай благодать щирого жалю навернення і покаяння
для усіх тих, хто допустився цього нелюдського злочину.
Коли ти йшов, Ісусе, то жінки
До Тебе підійшли з плачем юрбою.
І Ти промовив їм свої думки:
«Ви плачте, але плачте над собою»
Я над собою плачу день і ніч,
Бо більш ніхто за мною не заплаче.
Моїх батьків заплаканих облич
В своїм житті короткім не побачу.
Вони мене без сліз і без жалю
Убити хочуть, лиш про те і мріють.
Та їх, Боже, все одно люблю,
Вони колись покаються – я вірю.
------------------------------------------------------------------------
Для того, щоб зрозуміти, про що йдеться у
даній темі, рекомендую починати ознайомлення з нею
зі вступу.
ID: 178718
Рубрика: Інше
дата надходження: 20.03.2010 12:32:58
© дата внесення змiн: 20.03.2010 12:32:58
автор: Попелюшка |
