Мова сайту |
|
|
|
Меню сайту |
|
|
|
повідомте про нове |
|
|
|
Невпинний час |
|
|
|
Форма входу |
|
|
|
Пошукк |
|
|
|
Календар |
|
« Квітень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
|
Приветствую Вас, Гість · RSS |
20.04.2024, 03:00 |
Просила...
Коли від мене відвернувся цілий світ,
І ні чужі, а ні свої не розуміли,
Боліли зв'язки аж до сліз голосові,
Бо докричатися хотіла - оніміла,
Коли не знала, чи стояти, чи іти,
Безсило руки опускались, клякли ноги,
Просила:"Господи, хоч Ти мене прости,
Лихого ж, бачиш, я не діяла нічого".
Просила:"Господи, хоч Ти не відвернись,
Без Тебе й справді я нікому не потрібна."
І до чужих, і до своїх дійде колись,
Що їхня думка - переконлива, та хибна.
|