Хто сили слова надає віршy?
Чому натхнення часом засинає?
Спитай, чому я саме так пишу,
-Відверто відповім тобі: не знаю.

Коли біда чи радість на душі,
В метро, на кухні, в ліжку серед ночі -
Не я рядки складаю у  вірші,
Вони самі приходять, коли хочуть.

Буває так, що жодного за рік,
А іноді і кілька в день, нівроку.
Мабуть, на те Господь мене прирік,
Як Він обрав когось на роль пророка.

Чи є важка ця ноша, чи легка, -
Не можна зрозуміти однозначно.
Як щось дає Всевишнього рука,
За це потрібно  просто бути вдячним.