ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Щоб не розбити щастяМожливо оминути біль, біду? Чи долю не об’їдеш і на конях? Мов кришталеву вазу, по льоду Несу примхливе щастя у долонях. А під ногами лід такий слизький, Та ще й прикритий снігом. Як не впасти? І добре, коли хтось, тобі близький, Підтримає, щоб не розбити щастя. Аби тендітну ношу зберегти, Роблю неквапом виважені кроки, Хоч іноді доволі важко йти І впорожні буває, без мороки. А я свою "мороку" дорогу Збирала у долоні по краплинці… По кризі, що захована в снігу, Пройти вдається тільки мудрій жінці... |
Copyright ДКЗ © 2024 |