Мова сайту |
|
|
|
Меню сайту |
|
|
|
повідомте про нове |
|
|
|
Невпинний час |
|
|
|
Форма входу |
|
|
|
Пошукк |
|
|
|
Календар |
|
« Квітень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
|
Приветствую Вас, Гість · RSS |
19.04.2024, 06:36 |
І мама з неба нас благословляла.
І мама з неба нас благословляла Матуся вишивала рушничок – Два павичі, метелики і квіти, Аби комусь із трійки діточок Під ноги на весілля постелити.
На рукоділля рідко мала час, Вела буденні справи бездоганно. Вона була, як зіронька, у нас – Лягала пізно, уставала рано.
Чекали недовишиті птахи, А доньки вже поволі підростали, В життя доросле їх вели шляхи, Що рушниками іншими встеляли. …
Ніхто не кличе горе і біду, А прийдуть - то позбутися несила. Матусю нашу - гарну, молоду, Тяжка хвороба раптом підкосила.
Здавалося, що й сонця промінь зник, Коли вона, сердешна, помирала. Згадала перед смертю про рушник, Закінчити мені заповідала.
Минуло відтоді немало літ, Аж той рушник попав мені на очі. Згадавши про матусин заповіт, За рукоділля взялася охоче.
Поволі на моєму рушнику Розправили птахи яскраві крила. А вже всього бувало на віку, Та щастя-долю лиш тепер зустріла.
Сіяли, наче зорі, дві свічі, Рука Господня долі поєднала. Лягли під ноги квіти й павичі, І мама з Неба нас благословляла.
| |
|