Попрощалися. Вийшов із хати.
Застогнав, зажурився  поріг.
Твої квіти лишились чекати -
Ніжні, чисті,  біліші за сніг.

Я сумую і пізно, і зрана,
Хоч кажу тобі рідко про те,
Та  любов у розлуці не в'яне,
А білішим від снігу цвіте.