Буду рада зустрічі із Вами в соц мережах:
 |
ВКонтакті |  |
Укр.Поезія |  |
|
ВКонтакті | |
Укр.Поезія | |
|
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
 Ми вже напилися розлук досхочу 1. І тішиться хижо розлука.  Поїхала з третьої спроби… Хоч як не втікай – не минулось. Прощання не легше хвороби, Ми знову об нього спіткнулись. Чомусь і кохання щасливе - Повернення - не запорука, Бо вносить життя корективи, І тішиться хижо розлука. Тому, стоячи на пероні, Сказати не бійтесь "Кохаю". У долі ми всі у полоні, Що буде - лиш Бог один знає. 2. Розлука сипле сіль…  Колеса стукають, як серце.Душа втомилась і болить, Бо хоче радісним джерельцем Розлуку в зустріч перелить. П'ю зварену тобою каву, А ти, напевне, п'єш мій чай... Що там попереду, цікаво, Чекає радість чи печаль? В купе сусідньому хлопчина Із кимось бесіду завів Про долю неньки України, Заробітчан і злидарів. І поєдналися тривоги За Україну і за нас. Зійшлися разом дві дороги В складний неоднозначний час.
(2.02.2010 - між двома турами президентських виборів) 3. Ми вже напилися розлук досхочу.  І знову навколо обличчя чужі. Долаючи відстань і втому, Від тебе до тебе з тобою в душі Нарешті вертаюсь додому. Прощання - ховаючи сльози в очах, Назустріч - неначе на крилах Туди, де сумує мій зоряний птах, Де двійко пташат наших милих. Рідненькі мої! До гніздечка лечу, Бо знаю: чекати втомились. Ми вже напилúся розлук досхочý, Тепер лиш радіти лишилось... 18-25.04.2010
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Copyright ДКЗ © 2024 |
