ВКонтакті | Укр.Поезія |
Підставляйте долоні, я насиплю Вам сонця
|
|
||||||||
|
Я – сивина на Ваших скронях, Я – біс у Вашому ребрі. Лежу зернятком у долонях, В теплі, турботі і добрі. Дбайливо подихом зігрійте, Ніхто ще так не захотів, І, не вагаючись, посійте У грунт найвищих почуттів. Лелійте паросток тендітний, А як настане зорепад, Для Вас в душі моїй розквітне Кохання щедрий диво-сад. Я розмалюю Вашу осінь У соковиті кольори, А хтось нехай не вірить зовсім В кохання зрілої пори, Бо навесні багато цвіту, Мабуть, на те вона й весна. А наше щастя - після літа, Хоча на скронях сивина. |
Copyright ДКЗ © 2024 |