Вітаю себе і вас, красуні! Бог зробив нам з вами найцінніший подарунок, який тільки міг придумати. Я - Жінка! Ти - Жінка! І нехай хтось і досі з іронією називає нас слабкою статтю, та чи під силу хоч одному чоловікові та хай і приємна та почесна, але така нелегка ноша, яку ми несемо по життю? Жінка-мама, жінка-кохана, жінка-берегиня. Іноді для свого чоловіка ти поєднуєш у собі всі ці три поняття: ти йому й за маму, слідкуєш, щоб вчасно поїв, щоб тепло вдягнувся та не застудився, щоб не забув увечері лягти спати, захоплений хронічно терміновою та неймовірно цікавою роботою..., і, звичайно, кохана, і мусиш леліяти та примножувати ваше кохання, бо саме без твоєї турботи та щоденної роботи над собою залежить його міцність та довговічність..., і берегиня, бо саме ти маєш дбати про духовний фундамент родини, про збереження традицій, про те, щоб твої діти знали, хто вони, якого роду-племені, і щоб комп'ютерні ігри та ціквинки з інтернету не витіснили з їхнього єства потяг до вічних цінностей. Як часом важко знайти потрібне слово, щоб твоя сім'я зміцніла, а не розпалась, щоб твоя дитина довірилась, а не відвернулась, щоб ти сама не зламалась і не зневірилась... Бути Жінкою... Посміхатися світові, коли душа крається від болю, дякувати долі, коли найбільшою спокусою є проклясти її, цінувати те, що інші топчуть і відкидають. І по-справжньому радіти, розуміючи, що чергове життєве випробування не зламало тебе, а тільки зміцнило, і в нагороду за це ти чуєш таке до сліз бажане :"Моя Кохана!", "Матусю рідненька!" І життя наповнює тебе до країв неймовірною силою, і ти далі, як кришталеву вазу по льоду, несеш свою дорогоцінну ношу - почесну і відповідальну місію Жінки-Мами, Жінки-Коханої, Жінки-Берегині.