Вагітній жінці хочеться тепла,
Вагітній жінці хочеться любові.
І щоб вона жаданою була,
І пестили її щоб знову й знову.

Як хочеться їй, більше ніж колись,
Щоб дарували ніжність і турботу.
Тривога й радість в ній переплелись,
Нове життя - тепер її робота.

З замріяною ніжністю в очах
Несе свою маленьку таємницю,
І відступають труднощі і страх
Від світла, що в очах її іскриться.

Так трепетно, немов тонкий кришталь,
Несе те щастя, що у ній зростає
І відступають лихо і печаль,
Де по землі нога її ступає.

Вразлива, як ніколи й не була,
На ніжні почуття ще більш багата,
Так прагне піклування і тепла,
І добре, коли те їй можуть дати.