Може, смішно, та дуже серйозно -
Я бажання одне загадала
І чекаю на Діда Мороза,
Як в дитинстві, мабуть, не чекала.

Обіцяв він мені подарунок
Незвичайний такий під ялинку:
Не смарагдів чи золота клунок,
А маленьку кохану дитинку.

Не питався у мене, для чого -
Вже й онуків ровесниці мають,
А для щастя родинного мого
Тільки зараз часи наступають.

І мої не маленькі вже діти
Розуміють щасливу матусю,
Тож кохати, чекати, радіти
Я уперше в житті не боюся.

Знаю, скільки ж то буде мороки,
Знаю: труднощів буде чимало,
Та чекаю я Нового року,
Як ніколи в житті не чекала.

ID: 219675
Рубрика: Вірші , Лірика
дата надходження: 02.11.2010 13:12:50
© дата внесення змiн: 02.11.2010 13:12:50
автор: Попелюшка