Лягаю спати, втомилась, годі,
В мізкАх гуде.
Знімаю з себе, неначе одяг,
Вчорашній день.
Вчорашню втому, всі болі й муки
Хай сон візьмЕ.
А коли ранок в життя постука -
Знов те самЕ.
Вдягнеш ти знов, по останній моді,
Прийдешній день
І не помітиш, як все проходить,
Життя пройдЕ.
Якось ти скинеш останню свиту
З своїх одеж.
НагИм прийшов ти колись до світу -
НагИм підеш.
Сагайда, 13.02.2013 - 00:47 Красиво! ...філосьфськи! Попелюшка, 13.02.2013 - 09:56 Біблійна філософія про вічне... Дякую! Тамара Шкіндер, 10.02.2013 - 17:14 " Знімаю з себе, неначе одяг, Вчорашній день."Вдягнеш ти знов, по останній моді, Прийдешній день..." Дуже гарно пишете. Ваша поезія надзвичайно близька мені. Дякую. Попелюшка, 10.02.2013 - 20:20 А я Вам дякую! Не головне - мати багато читачів, головне, щоб розуміли.
