Хто може пояснити, чом так вийшло І чи у когось буде каяття? Красиву, свіжу, дорогу та пишну Хтось викинув троянду на сміття.
Вона цвіла, така п’янка та рання, І пелюстки аж сяяли в росі. О як вона чекала на кохання У всій своїй принаді і красі.
До неї вже чиїсь тягнулись руки, Та їх вона колола без жалю. Аж від солодкої здригнулась муки, Коли почула трепетне «люблю».
Довірилась і колючки сховала, У посмішці відкрила пелюстки, І вже чиясь рука її зламала, Так необачність їй далась взнаки.
А я красуню захищу від віхол, Зігрію і додому віднесу. Не зламуйте троянди задля втіхи, Нехай дарують світові красу.
-------------------------------------------- Мотив для написання: ... Якось позаминулої осені, невдовзі після нашого гучного розлучення, по дорозі в метро раптом побачила в урні для сміття гарну свіжу троянду. Мене це видовище настільки схвилювало! Було вочевидь, що їй там не місце, що це якесь непорозуміння, жорстока помилка... Я тоді й себе саму порівнювала з тією викинутою на сміття трояндою... І лише погляди та увага перехожих, суспільна думка, не дозволили мені тоді підійти та забрати з собою ту квітку... А згодом з'явились ось ці вірші.
