Хто там за вікнами ходить І голосно так зітхає? Це ти, невгамовний Вітре? Тебе я впізнала, заходь! Гуляй, як у себе вдома, Заглянь у кожну шпаринку, Можливо, у тебе вийде Знайти мій вчорашній день?
А хто там так гірко плаче? Ну що ти, Дощику любий! Не варто так побиватись! Чи, може, й тобі шкода, Що навіть нишпірка Вітер, Хоч як і не намагався, Не зміг для нас відшукати Ні миті вчорашнього дня...
Усе кудись летить навколо нас. І ми втомились в цьому ритмі жити. Лише безсоння зупиняє час, Щоб ми могли хоч трішки відпочити.
А ми від нього хочемо втекти, Тому, що скористатись ним не вмієм. Безсоння боїмось, як самоти, Його, як самоту, не розумієм.
Допоки ми ще зовсім молоді, Безсоння нас відвідує нечасто. І згадує про нас лише тоді, Коли живем в очікуванні щастя.
А як відзначим літній ювілей, Нема потреби дуже поспішати, - Безсоння дане нам як привілей, Щоб нас життям удосталь навтішати.
А хтось і день проспить, і ніч проспить, І не збагне через буденну звичність, Що сон - всього одна коротка мить, Безсоння ж - то така маленька вічність.
Хто може пояснити, чом так вийшло І чи у когось буде каяття? Красиву, свіжу, дорогу та пишну Хтось викинув троянду на сміття.
Вона цвіла, така п’янка та рання, І пелюстки аж сяяли в росі. О як вона чекала на кохання У всій своїй принаді і красі.
До неї вже чиїсь тягнулись руки, Та їх вона колола без жалю. Аж від солодкої здригнулась муки, Коли почула трепетне «люблю».
Довірилась і колючки сховала, У посмішці відкрила пелюстки, І вже чиясь рука її зламала, Так необачність їй далась взнаки.
А я красуню захищу від віхол, Зігрію і додому віднесу. Не зламуйте троянди задля втіхи, Нехай дарують світові красу.
-------------------------------------------- Мотив для написання: ... Якось позаминулої осені, невдовзі після нашого гучного розлучення, по д
... Читати далі »
Запах скошенной травы... Я люблю его. А вы? Нам бы за руки вдвоем Да по лугу босиком! Да на травы те упасть! Да в объятиях пропасть! И наступит тот предел- Запах двух горячих тел Станет слаще хоть на миг Ароматов луговых...
Пять минут к метро лужком По утрам всегда пешком, Где один, как я, увы Запах скошенной травы:))
Якщо Ви погоджуєтеся із моїм світосприйняттям, вираженим у моїх віршах, я буду вдячна за Вашу підписку на щомісячну розсилку мого доробку.
Щиро Ваша Валентина Попелюшка