Сьогодні після денного сну мій дворічний синочок прокинувся з плачем, який ніяким чином не можна було зупинити. Ніякі запитання, вмовляння, відволікання не давали результату впродовж години. Що болить? Що недобре? Дитина, яка вже багато чого розуміє і майже все вміє говорити, відмовлялась пояснити причину своїх страждань і продовжувала голосно плакати. По тому, що синочок іноді підгинав ніжки і корчився, стало зрозумілим: дитину турбує біль у животику. Кольки, які є неприємним, але нормальним явищем у немовлят, для дитини двох років вже викликають тривогу. Та й помасажувати животик синочок не давав. А що, коли раптом у дитини апендицит? Або малюк щось проковтнув? Після майже годинного плачу ми вирішили викликати швидку допомогу. Дякувати Богу, лікарі приїхали через 10 хвилин. Лікарка швидкої відразу ж запитала, чи були сьогодні у дитини випорожнення. Так, на горщик ми ходили аж двічі. Оглянувши малого, який все ще продовжував плакати, лікарка поволі ... заспокоїла дитину словами. На щастя, є ще в наш час медичні працівники, які люблять свою роботу і своїх пацієнтів. Нам пояснили, що апендициту у дитини не може бути, бо симптоми цієї хвороби дещо інші. А також наші побоювання відносно проковтнутого стороннього предмету теж виявились безпідставними, оскільки при цьому у дитини не було б калу. Лікар констатувала у дитини кишкові кольки. Поцікавилась, що малюк сьогодні їв, бо в першу чергу саме їжа могла спричинити такий стан. Дитині виписали ліки, хоча на момент від'їзду лікарів наш синочок вже почувався зовсім добре. А ми були раді, що наші тривоги виявились марними.
